Вельмишановні драгомановці!
Місяць ми живемо й працюємо в умовах війни, яку розв’язала проти України російська федерація. Наші Збройні сили активно чинять опір агресору, який вдерся в наші землі, руйнує міста та села, вбиває мирних громадян, людей похилого віку та дітей. Ворог порушив наш спокій, позбавляє можливості займатись улюбленою справою, мирно жити й працювати, навчатись, розвивати науку та культуру, розгортати плідне міжнародне співробітництво з народами та культурами Європи і світу.
Пишаюсь героїзмом наших воїнів, захоплююсь самовідданістю учасників тероборони, волонтерів, кожної української людини, їх стійкістю на кожному відповідальному місці, куди поставили їхні власне сумління та доля. В когорті нескорених захисників Вітчизни знаходяться й наші студенти, викладачі та співробітники.
Університет у цей час також працює. В канікулярний період викладачі опрацьовують нові навчальні програми та технології, розробляють нові та удосконалюють вже існуючі курси та спецкурси, ведуть активне спілкування зі студентами. Співробітники утримують у належному стані інфраструктуру університету, підтримують чистоту й порядок у навчальних корпусах та гуртожитках, охороняють приміщення та обладнання.
Десятки й сотні студентів працюють волонтерами в госпіталях та лікарнях, добровільно увійшли до складу Збройних сил України. Терпіння, мужність і самовіддача викликає захоплення. Я пишаюсь вами та нашим університетом. Зичу сил, енергії, здоров’я й витримки! Частина викладачів і студентів нині виїхали в безпечні місця.
Багато залишились й готові зі зброєю в руках захищати нашу рідну столицю.
Керівництво університету на місці. В Києві. В університеті. Ми контролюємо ситуацію, підтримуємо зв’язок, за можливості намагаємось надати допомогу кожному, хто її потребує. В університеті працює служба психологічної допомоги.
З вдячність відзначаю, що більшість студентів оплатили своє навчання та проживання в гуртожитках. Це дало змогу виплатили заробітну плату викладачам та співробітникам у повному обсязі. Розуміючи ваші труднощі, проблеми, з якими зіткнулись ваші батьки, ми не вимагаємо негайного погашення боргів. Ми уклінно просимо в міру можливостей відшкодувати їх хоча б частково. В іншому випадку, ми вимушені будемо йти на скорочення навчальних програм та викладачів, а це невідворотно потягне за собою зниження якості навчального процесу, вашу конкурентність на ринку праці. Наш університет – це велика Драгомановська Родина. Ми завжди були разом, спільно розв'язувати наші проблеми. Переконаний, ми знайдемо порозуміння і в цьому непростому питанні.
Наближається час перемоги над ворогом. Вже скоро ми зустрінемось в університеті. Продовжимо звичне для нас навчання, активізуємо наукову роботу та міжнародне співробітництво. А поки бережіть себе, своїх батьків, рідних і близьких. Ми разом, ми сильні духом, ми переможемо!
Слава Україні!
Ваш ректор
Віктор Андрущенко